Списки я люблю як такі, але зараз не про те.
Джерелом натехнення послужив цей допис. Я теж колись бачила The Bucket List, і ще читала "Список бажань" Йона Колфера ("батька" Артеміса Фаула) - там дівчинка-привид часами вселялася в тіло старенького, щоб зробити те, чого він не зробив, коли мав шанс - через брак сміливості, рішучості чи ще чогось такого.
Нереальний спосіб зробити реальні речі - вилізти на ближню скелю, залізти на стадіон, поцілувати дівчину....
Персонажі фільму знаходять реальний (гроші) спосіб зробити речі віддалено реальні.

А другого шансу не буде все одно...

Коли мені пропонують colaboration на англомовних ресурсах, я, як правило, не відразу розумію, що йдеться про співпрацю в стилі "з миру по нитці на опен-сурс" і варто б поділитися своїми локалізаціями з іншими. Ні, перше про що я думаю - про колаборацію з нацистами під час ІІ Світової. Пари історії не пройшли марно.
Але слово ж не винне, що його значення викривилось. Слова зімнюють значення, мімікрують, прикидаються. Слова мають сенс

Шановні громадяни України!

Вітаю Вас з національним святом – Днем незалежності України!

Хочу побажати Вам міцного здоров'я, добробуту, натхнення і плідної праці та привітати Вас уривком з віршу Тараса Григоровича Шевченка:

"Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що проклену святого Бога

За неї душу погублю."

Перегляд поздоровлення до свята за номером 363 (привітання та побажання)

 Тримаєш світ в долонях -
просто шкільний глобус
з білими слідами пальців
десь поблизу Ельдорадо

 Пам’ятаєте, як кільк ароків тому був такий "шкандаль" - жіночка намагалася полікувати свого сина від гомосексуалізму. І щиро дивувалася за які гріхи на її патріотичну релігійну родину звалилась така кара.
Тоді багато списів було зламано навколо того є гомосексуалізм варіантом норми чи небезпечним відхиленням.
Я на днях згадала цю всю історію. І подумала, що якби цей юнак чи його брат захотів завести нормальну класичну сім’ю, турботлива матінка неодмінно вибрала б собі невістку. 

 От нарешті і я спромоглася купити і прочитати 440-сторінковий роман Жадана. Вердикт однозначний - книга чудова. На інтуїтивному рівні нагадує "Пісню Соломона" Тоні Моріссон (принаймні логічно обґрунтувати такі асоціації в мене не виходить).  
Спочатку думала - роман виховання, тато (читав паралельно)  казав, що роман про середовище, де ріс наш президент. Але роман виявився універсальним. Він дихає життям. Це історія цікава набагато ширшим колам, ніж ті, про які йдеться - тобто відповідає моїм критеріям гідної літератури. 
Попри присвяту (історії українського рейдерства) Жадан говорить про речі значно глибші, майже інстинктивні.
Мені подобається його вміння привертати назвою увагу до якоїсь деталі, розвивати її, робити вагомою і значимою.

і цитата
Є життя, яким ти живеш, і яким не маєш права поступитися. І є смерть - місце, куди ти завжди встигнеш, тому не потрібно туди поспішати. 

 Обіцяє писати цікаво і більш-менш професійно тут - http://pannakocka.blogspot.com

 Нікому не потрібна дівчина, 
що п’ючи на кухні каву в товаристві самої себе
наспівує "як на хмарах"
замість "гаряча і гірка",
а потім,
 беручи ложечку меду до надто вже міцної кави,
роздумує, чому мед називають медом,
а не, скажімо, ніччю
і згадує про Артеміду
і, підносячи ложечку до рота,
згадує про жертви медові
Мелені-Селені.
І зрештою,
закриваючи шафку,
розуміє, що всі ми притчі,
розказані одне одному

 Дві історії тижня, що минає.
Викладач вперше побачив електронну книжку. В таких речах не сильно розбирається, але всі питання логічні і розумні.
Дзвонить жіночка "Я у вас купувала ноутбук рік тому. Підкажіть сайт з оголошеннями про продаж квартир".

Мораль: розумна людина розумна, навіть, коли некомпетентна. А нерозумна із ноутом нерозумна.

Дивимося відео. Ділимося ним. Думаємо і розумніємо =)
http://kulemet.com/society/ukrajinska-mova.html

 Сьогодні отримала останню стипендію.  
Літо в розпалі. Літо завжди час для нових проектів і звершень. Маю три підписки в дуже різних галузях. Це крім звичних занять.
все важче виражати думки оптом і довгими реченнями

Вчора їхала в маршрутці з двома глухонімими, котрі спілкувалися мовою жестів. Був час пік і це створювало незручності сусідам. Прекрасна метафора того, як ми часто втручаємось в особистий простір інших випадковими словами

 Власне, починати писати на цю тему требу було ще після перегляду "Початку" (між іншим, Сінема-сіті 10 березня виповнюється рочок, але то таке) та "Історії іграшок -3" (всі три історії за 3 дні), але пізно, то ж розказую про 2 фільми, подивлені цими вихідними.
Король говорить
Після успіху "Королеви" і злету Гелен Міррен, не братися за королівську сім’ю - ледь не гріх. Тим більше така вдячна для драматурга історія. З уроків історії памятала, про зречення престолу, а от про маленьку проблему великого Георга 6 не чула. Я чудово розумію, я Колін Ферт чудово відтворює стан людини, котрій в будь-який момент може відмовити власний голос. Зрештою, мабуть ніхто (в тому числі й у френдстрічці) не сумнівався, що Колін Ферт супер!
Джефрі Раш виблискує істинно королівською харизмою по життю логопеда-австралійця, хоча грати королів  виходить гірше. До речі, Шекспіра в фільмі не цитує тільки лінивий. 
Гелена Бонем Картер - знаєм, любим, пам’ятаєм. Аристократка, що грає королеву всюди і завжди.  Але на якомусь моменті фільму я згадала епізод з "Пенелопи": "Король здався. Він не може змагатись без королеви ". І от вона - королева-мати, сповнена мудрості і власної гідності (шикарні сцени ігнорування Волліс, знайомства з пані Лог, прийняття умов Лога "То, у вівторок?"). Номінація за роль ДРУГОГО плану, але дуже важливу.
І це все - в строгих сірих декораціях, атмосфері обов’язку, передчуття ІІ Світової.
Боєць
Фільм зовсім іншого сорту. Слід зазначити, що як на людину, що бачила від сили 2 бої кличків, я досить добре сприймаю фільми про боксерів. Фільм дуже динамічний. Бейл дуже різний. Емі Адамс колись таки отримає свого Оскара.Трохи жорстка історія серед іншого й про те, що може зробити з людиною її сім’я. 

Далі надіюсь буде

 Важко розповідати про речі відомі всім. Ще важче розповідати про людей відомих всім, зваживши рівно стільки подробиць, щоб відкрити Людину, а не ікону, не вдертися в особисте, не передати суб’єктивізму. Але сухо розповідати про Лесю Українку теж не можна. Сказати що
а) 25 лютого виповнюється 140 років з ЇЇ дня народження
б) ВОНА зображена на 200-гривневій купюрі
в) Луцький університет носить ЇЇ ім’я
г) ЇЇ ім’ям названа вулиця в Тернополі і не тільки
д) Бувала в Кременці
е) Померла в 42 у Грузії?


Набір заяложених фактів, котрі по суті нічого не скажуть. Але не набагато більше про Неї розповість й таке:

а) Тричі хворіла на туберкульоз
б) Написала: перший вірш – у 9, перший переклад – у 14, книгу з історії Стародавнього Світу – у 19.
в) Перекладала Гейне
г) Знала Франка, Павлика, Ольгу Кобилянську
Ні, найкраще про Поетесу розкажуть її твори. Погортаймо ж сторінки:

Життя і мрія в згоді не бувають

Нащо даремнії скорботи?
Назад нема нам вороття!
Берімось краще до роботи,
Змагаймось за нове життя!

Часи глухонімії не заглушать дзвінких думок!

Я ж не звикла продавати
свого серця за червінці

Хто вам сказав, що я слабка,
Що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука
Чи пісня й думка кволі?

Хто визволиться сам, той стане вільний
Хто визволить кого – в неволю візьме!

 День на  #uasmcamp  - за кілька. Переважно слухала першу секцію, але заходила всюди потрошку. 
Ранок почався з виступу Дар’ї Єфременко "В соцмедіа про Вас говорять, тому краще слухати вже зараз!“ - доповідачка явно нервувала і трохи переборщила з рекламаю youscan, але презентація була повною яскравих фактів і досить переконливою.  Десь перед обідом в конференц-зал УКУ набилося стільки людей, що ніде було сісти, тож Дар’я без комплексів вмостилася на підлогу серед інших безкрісельників.
Потім я побігла слухати Петра Нека "як стати тисячником в твіттері", саме побігла - з 1 поверху на третій. Там все рухалось за графіком , але мала місце одна технічна незручність, яку до вечора всеж виправили, - зображення проектувалося на бокову стіну аудиторії.
Дальші виступи в 1 секції були дуже цікаві, правда зайняли всю кавоперерву,  в моєму нотатнику з’явилося багато записів.
На доповіді Віктора Зайцева про агресивне просування в соцмережах яблуку не було де впасти. Душно, людей повно, з преектора ллються факти, схеми і цифри, а от виступ Анни Мінкової не вразив.
Після обіду - 2 доповіді в 2-ій секції. Віта Кравчук більше займалась саморекламою, ніж діленням досвідом,але конкурс "хто зібрав більше візиток" сильно пожвавив аудиторію. По ходу познайомилася з симпатичним хлопчиною, коли вирішила, що вже зовсім безцеремонно й далі заглядати у його ноут=) 
Виступ Тягнибока заповнив вщерть зал на 3-му поверсі, хоча був цікавий більше прихильникам Тягнибока, ніж інтернету, - емоційний, особистісний, яскравий і живий. Тільки замість "Соцмедіа у житті політика" на тему "Соцмедіа у життя Тягнибока".
Встигла збігати вниз на доповідь про СЕО і проgавила його коридорну дискусію з lesyaorobets, але головне вернулася на сам вмступ пані Лесі - мудрий, емоційний, доступний і просто цікавий. Подальша дискусія  затягнулася ледь не до пів восьмої, коли інші потоки вже розійшлися

Originally posted by scraplandiya at Конфетка от <lj user="proscrap">